Українська громада в Киргизстані – третя за чисельністю серед країн Центральної Азії колишніх республік СРСР. У 1989 р. тут проживало 108,3 тис., а в 2009 р. – 21 тис. 924 українців, з яких переважна більшість проживала в Бішкеку, Ошській та Іссик-Кульській областях. За даними Національного комітету статистики Киргизької Республіки, кількість українців станом на січень 2022 р. склала 8402 особи, що становить 0,12% від усього населення Киргизстану.

Українці почали оселятися на території Киргизстану в другій половині XIX століття. Масове переселення українських селян до Киргизстану розпочалося у другій половині 1890-х рр. Певний час до цього регіону спрямовувався основний потік аграрних переселенців з України. У 1897 р. на території Киргизстану вже нараховувалося 18,6 тис. українців. Перепис 1926 р. зафіксував у Киргизстані 64,1 тис. українців, які становили 6,5 % всього населення тодішньої Киргизької АРСР, а в районах їх компактного проживання – 29 % населення. Українці зосереджувалися переважно у Бішкеку, Токмаці, Караколі, а також у долині річки Чу та Іссик-Кульській улоговині. Фактор індустріалізації збільшив частку українців у 1939 р. до 137,3 тис. (9,4 % населення). За браком будь-яких умов для національно-культурного розвитку етнічна ідентичність українців втрачалася. Внаслідок цього частка осіб, які вважали українську мову своєю рідною, неухильно скорочувалась: якщо в 1926 р. вона становила 97,1 %, то в 1959 р. – вже 49,2 %, у 1989 р. – 34,1 %.

Упродовж 1989-1997 рр. з Киргизстану емігрувало майже півмільйона осіб, передусім, слов'янських національностей, а також німців і євреїв. Незважаючи на втрату переважною частиною українців Киргизстану своїх етнічних особливостей, спостерігається певна зацікавленість у відродженні української етнічної культури й мови. 

У 1993 р. в Киргизстані було засновано Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня» (УТКР), яке проводить роботу зі зміцнення міжнаціональної злагоди та єдності народу Киргизстану, сприяє розвиткові співробітництва між Україною та Киргизстаном, поглибленню відносин дружби між українським і киргизьким народами на культурно-освітньому, інформаційному та науковому напрямах. Ініціаторами створення стали відомі представники української діаспори: учені І.О. Шерстюк та Г.М. Хлипенко, журналісти О.І. Мальований та Є.В. Денисенко, педагоги В.В. Нарозя та Н.П. Шульга, підприємець В.М. Романів, депутат В.Д. Слівенко, ветеран праці Л.Х. Шепшелій.

Основні досягнення:

• видання I та II випусків наукового збірника «Українці в Киргизстані: Статті. Дослідження. Матеріали.» (редактор, професор Г. Хлипенко);
• діяльність Українського народного ансамблю «Барвінок». З часу заснування у 1991 р. на його рахунку понад 500 концертних програм. Кращі записи колективу неодноразово звучали в ефірі Національного телерадіо Киргизстану. УНА «Барвінок» - багаторазовий лауреат Першої премії фестивалю «Співочі голоси Киргизстану», володар «Гран Прі» міжнародного фестивалю «Ирдайли киргиз ирларин» («Співаємо киргизькі пісні»). Рішенням колегії Міністерства освіти та культури КР у 2003 р. ансамблю присвоєно почесне звання «Народний» (керівник - В. Нарозя);
• радіопрограма «Берегиня» І Національного радіоканалу Киргизької Республіки. З часу заснування у 1998 р. в ефір вийшло більш як 400 радіопередач, реалізовано проекти «Співдружність народів – співдружність культур» (українською, киргизькою мовами), «Етнічна радіомозаїка Киргизстану», «Громадяни України в Киргизстані» та «Громадяни Киргизстану в Україні» (автор та ведучий - В. Нарозя);
• участь у створенні українських класів, освітніх центрів у м. Бішкек та в місцях компактного проживання українців (ініціатор -  Л.Х. Шепшелій).
• розробка і підтримка Інтернет-сайту УТКР «Берегиня». Адреса: http://uokbereg.to.kg (Н.Д. Коминарець);
• відродження українських народних традицій (Щедрого Вечора, Великодня, Івана Купала тощо);
• діяльність історичного клубу «Спадщина» (щорічне проведення Шевченківських днів та Дня пам’яті жертв Голодомору 1932/33 рр.) (керівник - Г.Захарченко);
• заснування кабінету «Україністики» та створення книжкового фонду бібліотеки української книги при головному офісі УТКР «Берегиня»;
• підготовка наукового матеріалу «Киргизька література і Т.Г. Шевченко» на замовлення Академії наук України до нового 6-ти томного видання Шевченківської енциклопедії з нагоди 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка (автор - професор Г.Хлипенко).

УТКР – член Асамблеї народу Киргизстану (АНК), що об’єднує громадські організації більш як 30-ти етносів; Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР); засновник Товариства дружби «Киргизстан – Україна». 

З часу заснування очолює Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня» відмінник народної освіти Киргизької Республіки, заслужений працівник культури України Нарозя Володимир Володимирович – громадський та культурний діяч української діаспори, який народився 22 лютого 1961 р. в місті Чортків Тернопільської області. Має дві вищі освіти: закінчив з відзнакою музично-педагогічний факультет Київського державного педагогічного університету імені М.Драгоманова, а також юридичний факультет Киргизького національного університету (з відзнакою).

З 1986 року живе і працює в Киргизстані. Завідував кафедрою Бішкекського педагогічного коледжу, відмінник народної освіти Киргизької Республіки (1994). Ініціатор створення і голова Ради Українського товариства Киргизької Республіки «Берегиня» (з 1993 р.). Засновник і художній керівник Українського народного ансамблю «Барвінок» (з 1991 р.). Віце-президент Товариства дружби «Киргизстан–Україна» (з 1996 р.). На ІІ, ІІІ і ІV Всесвітніх форумах українців обирався до складу Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради від Східної діаспори. Із січня 1998 р. - автор і ведучий радіопередачі українською мовою на першій хвилі державного радіомовлення Киргизстану. 1999 року нагороджений Почесною Грамотою Киргизької Республіки, а 2004 року - медаллю «Данк» за активну і плідну працю зі зміцнення міжнаціональної злагоди і миру в Киргизстані. Заслужений працівник культури України (2006 р.).

Киргизький національний університет

27 січня 2009 року відбулося урочисте відкриття нового Центру україністики на базі Киргизького національного університету ім. Ж.Баласагина (КНУ), облаштованого меблями, комп’ютерною та оргтехнікою, завдяки бюджетній програмі 1401150 «Заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».