Введення додаткових обмежень транзиту з боку Росії спонукало «Укрзалізницю» розробляти альтернативні маршрути доставки українських та європейських вантажів до одержувачів країн Середньої Азії. В тому числі, транспортування вантажів до Казахстану та Киргизстану. Для забезпечення транзитних перевезень до цих країн залізничники вважають найперспективнішим напрямком розвиток маршруту, який пролягає через Чорне та Каспійське моря і проходить територіями України, Грузії та Азербайджану. Вже відпрацьовані технологічні питання та проводиться робота з визначення цінових аспектів перевезень.
Можна припустити, що підприємці Киргистану також скористаються цим шляхом. Також вона зауважила, що до моменту вступу в силу указу про припинення транзиту товарів з України в Киргизстан середня вартість доставки 20 тонн вантажу з України в Киргизстан становила 5200 дол. США.
В МІЖДЕРЖАВНІЙ БОРОТЬБІ БІЗНЕС ЛИШАЄТЬСЯ САМ НА САМ ЗІ СВОЇМИ ЗБИТКАМИ
Андрій Ярмольський Керівник юридичного блоку компанії Investment Service Ukraine, адвокат:
«У бізнесменів, звичайно виникло багато запитань. Чи є можливість у перевізників (постачальників, отримувачів) оскаржити ці обмеження юридичними методами? Або, принаймні, домогтися компенсації завданих їм збитків за несподіване запровадження санкцій? Наскільки це було б перспективно? Чи варто взагалі фіксувати отримані збитки? Чи це все віднести на форс-мажор?
В цій ситуації порушення прав перевізників (постачальників, отримувачів) є наслідком видання Указу Президента РФ. Це означає, що належним способом захисту порушених прав буде оскарження такого нормативного акту в рамках російської юрисдикції. Звісно, законодавство Росії передбачає відповідний механізм, зокрема шляхом оскарження Указу до Верховного Суду Російської Федерації. Цілком очевидно, що скаржників буде цікавити не сама можливість оскарження, а досягнення конкретного результату – відновлення та захист своїх прав й відшкодування збитків. А коли мова йде про ефективність правозахисної системи Російської Федерації, на чолі з її судовими органами, то процес захисту перетворюється на сізіфову працю. На питання чи визнає Верховний Cуд законним такий Указ, можна надати ствердну відповідь ще до початку судової тяганини. Указ виданий на підставі закону, який безпосередньо надає можливість запроваджувати такі заходи. Отже, розраховувати на можливість успішного самостійного захисту у боротьбі з такими заходами не варто.
Наступне запитання: чи слід чекати допомоги від української влади? У МЕРТ України заявили, що вжиті Росією заходи є грубим порушенням норм міжнародного права та повідомили про намір оскаржити такі дії до Всесвітньої організації торгівлі. Однак, є обґрунтовані припущення, що, по-перше, вирішення спору по суті може затягнутись на невизначений період. По-друге, навряд чи результатом розгляду стане реальне відшкодування збитків постраждалим. Росія має своє бачення цієї ситуації. З 01 січня 2016 р. Росія призупинила дію Договору про зону вільної торгівлі з Україною. Також, Указом Президента Російської Федерації з 01 січня 2016 р. встановлений спеціальний режим транзиту через територію Росію. Строк дії зазначеного указу сплинув 30 червня 2016 р., про що перевізникам було заздалегідь відомо. Казахстан навіть надав з цього приводу рекомендації щодо обрання іншого маршруту.
Тож, виходить, що з позиції Росії все йде по плану, порушень чи форс-мажорів немає. Введення ж такого роду санкцій – спланована акція. За такої неоднозначної ситуації перевізникам досить складно буде довести свою правоту та віднести такий указ до форс-мажору, не кажучи вже про відшкодування збитків.
Тому, хоч який прикрий вигляд має ця ситуація, але серед постійної боротьби держав, бізнес знову залишиться зі своїми збитками сам на сам».
РОСІЯ «ОБРАЗИЛАСЬ» НА МІЖНАРОДНІ САНКЦІЇ...
Низка експертів припускають, що неочікуване рішення РФ щодо українського транзиту може бути реакцією на продовження санкцій проти Росії з боку США. Ну не може Росія завдати Америці симетричну відповідь, то щоб «зірвати злість», б’є по Україні. Зокрема, так
вважає Голова комітету економістів, економічний експерт Андрій Новак.
Цитата: «Чергові російські обмеження щодо України і наших товарів та виробників — це продовження гібридної війни проти України. У даному випадку це її економічна частина. Те, що Росія саме зараз і так раптово запровадила чергові обмеження цього разу на транзит українських товарів, на мою думку досить легко пояснити. Це своєрідна відповідь на продовження санкцій проти самої Росії, які прийняли Сполучені Штати Америки, Євросоюз і всі цивілізовані країні світу. І от Росія таким чином ніби відповіла Україні».
БІЗНЕС-РЕПЛІКА
Чергова «зернинка» проблем, кинута Росією, рясно зійшла на українському інформаційному полі. Хоч і є бажання сказати «багато шуму з нічого», але навряд чи такий підхід буде виправданий. На будь які утиски державних інтересів варто реагувати жорстко. Навіть якщо діями ворога-партнера керує примітивна ситуативна помста і якщо більших збитків зазнає власне, не Україна, а той же Киргизстан.
Що могло стати підставою для дій РФ? Можливо, це звичний російський метод штучно створити предмет для торгівлі і поступок при розгляді якихось більш принципових питань?
Хоча, підстави можуть бути й глобальніші. Скажімо, можна припустити, що спроби Росії «закрити» Середню Азію для українських поставок – лише елемент з глобальних намірів відрізати нас від цього регіону. Ну як мінімум, ускладнити логістику. Бо так чи інакше Україна продовжує просувати альтернативний «Шовковий шлях».
Можна також припустити, що Росія намагається наскільки це можливо «переключити» Киргизстан й Казахстан з українських товарів на аналогічні товари російського походження (той же цукор чи кондвироби – в РФ також є).
На ще одну версію наштовхує недавній спіч президента РФ Путіна на Петербурзькому економічному форуму, де він озвучив свою ідею проекту «Велика Євразія». Хто-зна, може такі дрібні капості, як блокування українського транзиту до середньоазійських країн – це цілеспрямовані кроки по відстороненню конкурентів (України) від даного регіону.
Плюс, може, таким чином Росія перевіряє владу тих країн «на вірність» (чи стануть протестувати разом з Україною, адже вони також зазнають збитків, чи віддадуть перевагу глобальним позитивам від дружби з РФ). В будь-якому випадку, наразі не чути з російської сторони вмотивованих пояснень цього кроку – тримати паузу там вміють. Ну не можна ж розглядати як позицію ті плутані пояснення прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова про те, що заборона транзиту якось пов’язана з ЄАЕС. Тримати паузу росіяни можуть, аж поки не відбудеться якась важлива подія. Наразі найважливіша подія – Варшавський самміт НАТО. Невже ситуація з обмеженням транзиту українських товарів «підтягнута» саме під неї?!
СТАТИСТИКА: В ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ 2016 РОКУ ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ МІЖ УКРАЇНОЮ І КИРГИЗСТАНОМ ВПАЛА НА 71%
«Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Киргизькою Республікою у першому кварталі 2016 р. склав майже 6,9 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р. на 17,1 млн. дол. США або на 71,3% (дані Держстату).
Суттєве падіння обсягів торгівлі товарами між Україною та Киргизстаном пов’язане з введенням РФ незаконних заборон і обмежень на імпорт та транзит українських товарів.
Обсяг торгівлі товарами між Україною та Киргизькою Республікою у січні-березні 2016 р. склав 6,46 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р. на 16,73 млн. дол. США або на 72,1%. Експорттоварів з України склав 6,19 млн. дол. США (зменшення на 16,38 млн. дол. США або 72,6%), імпорт з Киргизстану – 0,27 млн. дол. США (зменшення на 0,35 млн. дол. США або 56,4%). Позитивне сальдо для України склало 5,92 млн. дол. США.
*** Український експорт товарів до Киргизької Республіки у січні-березні 2016 р. складався переважно з фармацевтичної продукції (14,5% або 899,9 тис. дол. США), готових продуктів із зерна (14,3% або 886,6 тис. дол. США), какао та продуктів з нього (11,4% або 702,5 тис. дол. США), цукру і кондитерських виробів з нього (10,4% або 641,4 тис. дол. США), паперу та картону (10% або 618,1 тис. дол. США) та електричних машин (7,4% або 455,4 тис. дол. США). Імпорт з Киргизстану в Україну складався зі шкур (55,7% або 150 тис. дол. США), засобів наземного транспорту крім залізничних (19% або 51,1 тис. дол. США), тютюну і його промислових замінників (13,6% або 36,7 тис. дол. США), різних харчових продуктів (7,8% або 20,9 тис. дол. США).
*** В січні-квітні 2016 Україна посіла 4-те місце серед зовнішньоторговельних партнерів Киргизстану. За інформацією Національного статистичного комітету Киргизької Республіки, у січні-квітні 2016 р. серед країн СНД, до яких традиційно включають Україну та Туркменістан, наша держава посіла четверте місце (після РФ, Казахстану та Узбекистану) за зовнішньоторговельним оборотом з показником в 10,5 млн. дол. США, що менше за показник перших чотирьох місяців 2015 р. на 73,9%. Імпорт українських товарів склав 9,1 млн. дол. США (зменшення на 76,3%), експорт киргизьких – 1,4 млн. дол. США (зменшення на 19,1%). Питома вага України в загальному зовнішньоторговельному обороті КР склала 0,7%".
(цифри надані Посольством України в Киргизькій Республіці).