Росія відкрила ще один «транзитний фронт» проти України

Опубліковано 07 липня 2016 року о 11:31

Рішення Російської Федерації обмежити транзит українських товарів до Киргизстану і продовження обмежень до Казахстану заскочило зненацька і українську владу, і перевізників, і експертну спільноту - така собі «партизанська несподіванка», без обговорень і попереджень. Особливо, зважаючи, що саме в ці дні очікувалось навпаки – припинення аналогічних транзитних обмежень РФ щодо поставок українських товарів до Казахстану. Українські урядовці погрожують по максимуму задіяти міжнародні важелі на рівні ЕС, СОТ, а у разі чого – вдатися до «дзеркальних» заходів щодо транзиту російських товарів територією України. Паралельно «Укрзалізниця» пропонує альтернатівні шляхи доставки товарів, недвозначно натякаючи на доцільність і перспективність розвитку «Шовкового шляху». Юристи і бізнесмени розмірковують над можливостями юридично зарадити проблемі. Українські дипломати в середньоазійських країнах апелюють до їхніх урядів, акцентуючи на спільну шкоду, яку завдають такі «партизанські» дії Росії як Україні, так і країнам-отримувачам. Експерти розмірковують над справжніми причинами таких кроків.

ЦИФРИ

Обмеження транзиту до Киргизстану і продовження обмежень транзиту до Казахстану вже вилилось для України в конкретні цифри: за даними МЕРТ, в перші дні на російському кордоні було затримано 43 фури і 22 вагони з українськими товарами. ЗМІ з посиланням на Національну палату підприємців Казахстану "Атамекен", також повідомляють, що близько 50 машин з українськими вантажами на адресу казахстанських компаній простоюють на російсько-білоруській ділянці державного кордону.

УКРАЇНА ВИМАГАЄ СКАСУВАННЯ ОБМЕЖЕНЬ І ПОГРОЖУЄ ПРИЙНЯТИ «ДЗЕРКАЛЬНЕ» РІШЕННЯ

Питання російських обмежувальних заходів щодо транзиту українських товарів було винесено на обговорення в рамках засідання комітету Асоціації Україна - ЄС. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська повідомила, що українська сторона закликала Європейський Союз посилити тиск на Росію для негайної відміни обмежувальних заходів щодо транзиту».

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян пообіцяв, що Україна введе дзеркальні санкції щодо РФ наступного дня після реального впровадження додаткових обмежень на транзит українських товарів з боку Росії.

Глава Уряду Володимир Гройсман заявив, що Кабмін звернувся до Ради нацбезпеки і оборони з проханням «матеріалізувати» обіцянку «дзеркальної відповіді» в конкретні дії щодо транзиту до Киргизстану: «Ми звернулися до РНБО, щоб прийняти низку рішень у відповідь і накласти обмеження на перевезення російських товарів".

*** Також українські урядовці закликали Казахстан вимагати від РФ скасування обмежень на транзит українських товарів. Такі обмеження РФ ввела торік, з 1 липня 2016 рокі їх термін закінчувався, але РФ і до тієї дати не надала роз'яснень щодо цього. За даними нашого МЕРТ, необґрунтовані економічні дії РФ минулого року вже призвели до скорочення українського експорту до Казахстану на 47,9% (4 міс 2016 до 4 міс 2015)

БІЗНЕС звернувся до Посольства України в Киргизькій Республіці з проханням повідомити – які заходи вживають наші дипломати для нормалізації ситуації, а також надати останні дані про стан нашої торговельно-економічної співпраці.

УКРАЇНА ЗАПРОПОНУЄ КИРГИЗІЇ СПІЛЬНІ ДІЇ НА НАЙБЛИЖЧОМУ ЗАСІДАННІ ГЕНРАДИ СОТ

Посольство України в Республіці Киргизстан:

«Посольство України вже звернулося з нотами до киргизького зовнішньополітичного відомства з проханням сприяти в проведенні невідкладних зустрічей Посла України М.Дорошенка з Міністром економіки КР А.Кожошевим та Головою Державної митної служби при Уряді КР А.Сулаймановим. Метою цих зустрічей є донесення в черговий раз позиції української сторони, що обмеження РФ транзиту через свою територію українських товарів порушує режим свободи транзиту відповідно до Статті V ГАТТ 1994 та Митного кодексу СОТ. У цьому контексті хотіли б зазначити, що п. 2 ст. V Генеральної угоди по тарифам і торгівлі встановлюється свобода транзиту через територію кожної сторони маршрутами, які є найбільш зручними для міжнародного транзиту, для транзитних перевезень територією або з територій інших сторін.

***У ході зустрічей киргизькій стороні, яка теж несе матеріальні та фінансові збитки внаслідок дискримінаційної та економічно невиправданої політики свого провідного партнера по ЄАЕС – РФ, буде запропоновано, серед іншого, підтримати на найближчому засіданні Ради з торгівлі товарами та Генеральної ради СОТ українську сторону, яка вимагатиме негайного скасування запроваджених РФ обмежувальних заходів. Наразі офіційна реакція киргизької сторони на такі дії РФ відсутня. Водночас, враховуючи членство як РФ, так і Киргизстану та Казахстану в ЄАЕС, існує вірогідність того, що таке рішення погоджувалося у той чи інший спосіб».

На уточнююче питання БІЗНЕСу, чи також введені обмеження на транзит товарів з Казахстану до України, в Посольстві відповіль, що їм «невідомо про наявність перешкод у транзиті товарів походженням з Киргизстану в Україну, оскільки жодних відповідних звернень від органів державної влади країни перебування або місцевих автоперевізників чи ділових кіл до дипустанови не надходило». Водночас, в Посольстві звернули увагу на незначний обсяг експорту киргизьких товарів в Україну у І кварталі 2016 р. (за даними Держслужби статистики України – близько 270 тис. дол. США), який не дозволяє зробити об’єктивний висновок стосовно наявності чи відсутності вищезгаданих перешкод.

ЕКСПЕРТИ КИРГИЗСТАНУ ПРОГНОЗУЮТЬ СУТТЄВИЙ ВПЛИВ ПРИПИНЕННЯ ТРАНЗИТУ НА ЕКОНОМІКУ

За словами аналітика «БізЕксперт» Гульнур Чекірової, обмеження траниту українських товарів безумовно позначаться на економіці Киргизстану, його діловій активності, зміні транзитних маршрутів, перегляді політики імпорту. Їі слова наводить інформаційне агентство Киргизстану «Кабар».

Цитата: «…Киргизстан імпортує цукор і кондитерські вироби з цукру. Для України Киргизстан є великим партнером по збуту цукру, тобто дві третини експорту припадає на Киргизстан».

Довідково: «Український експорт товарів до Киргизької Республіки у 2015 р. складався переважно з цукру і кондитерських виробів з цукру (27,3%), какао та продуктів з нього (10,3%), готових продуктів із зерна (8,9%), електричних машин (7,5%). Імпорт з Киргизстану в Україну складався з тютюну і промислових замінників тютюну (70,4%), шкур (12,5%), засобів наземного транспорту крім залізничного (6,6%) та електричних машин (5%).

«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» ПРОПОНУЄ АЛЬТЕРНАТИВНІ МАРШРУТИ

Введення додаткових обмежень транзиту з боку Росії спонукало «Укрзалізницю» розробляти альтернативні маршрути доставки українських та європейських вантажів до одержувачів країн Середньої Азії. В тому числі, транспортування вантажів до Казахстану та Киргизстану. Для забезпечення транзитних перевезень до цих країн залізничники вважають найперспективнішим напрямком розвиток маршруту, який пролягає через Чорне та Каспійське моря і проходить територіями України, Грузії та Азербайджану. Вже відпрацьовані технологічні питання та проводиться робота з визначення цінових аспектів перевезень.

До речі, вже згадувана аналітик з Киргизстану г-жа Чекірова також уточнила, що для вирішення ситуації із блокуванням транзиту українських товарів Росією, підприємці з Казахстану в якості альтернативного маршруту використовують Транскавказький або так званий Новий Шовковий шлях.

Цитата: «З порту Іллічівськ товари йдуть поромом до Грузії по Чорному морю, далі по суші в Азербайджан, потім через Каспій в казахстанський порт Актау».

Можна припустити, що підприємці Киргистану також скористаються цим шляхом. Також вона зауважила, що до моменту вступу в силу указу про припинення транзиту товарів з України в Киргизстан середня вартість доставки 20 тонн вантажу з України в Киргизстан становила 5200 дол. США.

Оскільки «транзитна» проблема з РФ перетворюється на тенденцію, БІЗНЕС звернувся до юристів з проханням прокоментувати – чи можуть в цій ситуації підприємці захистити свої права, компенсувати завдані збитки?

В МІЖДЕРЖАВНІЙ БОРОТЬБІ БІЗНЕС ЛИШАЄТЬСЯ САМ НА САМ ЗІ СВОЇМИ ЗБИТКАМИ

Андрій Ярмольський Керівник юридичного блоку компанії Investment Service Ukraine, адвокат:

«У бізнесменів, звичайно виникло багато запитань. Чи є можливість у перевізників (постачальників, отримувачів) оскаржити ці обмеження юридичними методами? Або, принаймні, домогтися компенсації завданих їм збитків за несподіване запровадження санкцій? Наскільки це було б перспективно? Чи варто взагалі фіксувати отримані збитки? Чи це все віднести на форс-мажор?

В цій ситуації порушення прав перевізників (постачальників, отримувачів) є наслідком видання Указу Президента РФ. Це означає, що належним способом захисту порушених прав буде оскарження такого нормативного акту в рамках російської юрисдикції. Звісно, законодавство Росії передбачає відповідний механізм, зокрема шляхом оскарження Указу до Верховного Суду Російської Федерації. Цілком очевидно, що скаржників буде цікавити не сама можливість оскарження, а досягнення конкретного результату – відновлення та захист своїх прав й відшкодування збитків. А коли мова йде про ефективність правозахисної системи Російської Федерації, на чолі з її судовими органами, то процес захисту перетворюється на сізіфову працю. На питання чи визнає Верховний Cуд законним такий Указ, можна надати ствердну відповідь ще до початку судової тяганини. Указ виданий на підставі закону, який безпосередньо надає можливість запроваджувати такі заходи. Отже, розраховувати на можливість успішного самостійного захисту у боротьбі з такими заходами не варто.

Наступне запитання: чи слід чекати допомоги від української влади? У МЕРТ України заявили, що вжиті Росією заходи є грубим порушенням норм міжнародного права та повідомили про намір оскаржити такі дії до Всесвітньої організації торгівлі. Однак, є обґрунтовані припущення, що, по-перше, вирішення спору по суті може затягнутись на невизначений період. По-друге, навряд чи результатом розгляду стане реальне відшкодування збитків постраждалим. Росія має своє бачення цієї ситуації. З 01 січня 2016 р. Росія призупинила дію Договору про зону вільної торгівлі з Україною. Також, Указом Президента Російської Федерації з 01 січня 2016 р. встановлений спеціальний режим транзиту через територію Росію. Строк дії зазначеного указу сплинув 30 червня 2016 р., про що перевізникам було заздалегідь відомо. Казахстан навіть надав з цього приводу рекомендації щодо обрання іншого маршруту.

Тож, виходить, що з позиції Росії все йде по плану, порушень чи форс-мажорів немає. Введення ж такого роду санкцій – спланована акція. За такої неоднозначної ситуації перевізникам досить складно буде довести свою правоту та віднести такий указ до форс-мажору, не кажучи вже про відшкодування збитків.

Тому, хоч який прикрий вигляд має ця ситуація, але серед постійної боротьби держав, бізнес знову залишиться зі своїми збитками сам на сам».

РОСІЯ «ОБРАЗИЛАСЬ» НА МІЖНАРОДНІ САНКЦІЇ...

Низка експертів припускають, що неочікуване рішення РФ щодо українського транзиту може бути реакцією на продовження санкцій проти Росії з боку США. Ну не може Росія завдати Америці симетричну відповідь, то щоб «зірвати злість», б’є по Україні. Зокрема, так вважає Голова комітету економістів, економічний експерт Андрій Новак.

Цитата: «Чергові російські обмеження щодо України і наших товарів та виробників — це продовження гібридної війни проти України. У даному випадку це її економічна частина. Те, що Росія саме зараз і так раптово запровадила чергові обмеження цього разу на транзит українських товарів, на мою думку досить легко пояснити. Це своєрідна відповідь на продовження санкцій проти самої Росії, які прийняли Сполучені Штати Америки, Євросоюз і всі цивілізовані країні світу. І от Росія таким чином ніби відповіла Україні».

БІЗНЕС-РЕПЛІКА

Чергова «зернинка» проблем, кинута Росією, рясно зійшла на українському інформаційному полі. Хоч і є бажання сказати «багато шуму з нічого», але навряд чи такий підхід буде виправданий. На будь які утиски державних інтересів варто реагувати жорстко. Навіть якщо діями ворога-партнера керує примітивна ситуативна помста і якщо більших збитків зазнає власне, не Україна, а той же Киргизстан.

Що могло стати підставою для дій РФ? Можливо, це звичний російський метод штучно створити предмет для торгівлі і поступок при розгляді якихось більш принципових питань?

Хоча, підстави можуть бути й глобальніші. Скажімо, можна припустити, що спроби Росії «закрити» Середню Азію для українських поставок – лише елемент з глобальних намірів відрізати нас від цього регіону. Ну як мінімум, ускладнити логістику. Бо так чи інакше Україна продовжує просувати альтернативний «Шовковий шлях».

Можна також припустити, що Росія намагається наскільки це можливо «переключити» Киргизстан й Казахстан з українських товарів на аналогічні товари російського походження (той же цукор чи кондвироби – в РФ також є).

На ще одну версію наштовхує недавній спіч президента РФ Путіна на Петербурзькому економічному форуму, де він озвучив свою ідею проекту «Велика Євразія». Хто-зна, може такі дрібні капості, як блокування українського транзиту до середньоазійських країн – це цілеспрямовані кроки по відстороненню конкурентів (України) від даного регіону.

Плюс, може, таким чином Росія перевіряє владу тих країн «на вірність» (чи стануть протестувати разом з Україною, адже вони також зазнають збитків, чи віддадуть перевагу глобальним позитивам від дружби з РФ). В будь-якому випадку, наразі не чути з російської сторони вмотивованих пояснень цього кроку – тримати паузу там вміють. Ну не можна ж розглядати як позицію ті плутані пояснення прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова про те, що заборона транзиту якось пов’язана з ЄАЕС. Тримати паузу росіяни можуть, аж поки не відбудеться якась важлива подія. Наразі найважливіша подія – Варшавський самміт НАТО. Невже ситуація з обмеженням транзиту українських товарів «підтягнута» саме під неї?!

СТАТИСТИКА: В ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ 2016 РОКУ ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ МІЖ УКРАЇНОЮ І КИРГИЗСТАНОМ ВПАЛА НА 71%

«Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Киргизькою Республікою у першому кварталі 2016 р. склав майже 6,9 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р. на 17,1 млн. дол. США або на 71,3% (дані Держстату).

Суттєве падіння обсягів торгівлі товарами між Україною та Киргизстаном пов’язане з введенням РФ незаконних заборон і обмежень на імпорт та транзит українських товарів.

Обсяг торгівлі товарами між Україною та Киргизькою Республікою у січні-березні 2016 р. склав 6,46 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р. на 16,73 млн. дол. США або на 72,1%. Експорттоварів з України склав 6,19 млн. дол. США (зменшення на 16,38 млн. дол. США або 72,6%), імпорт з Киргизстану – 0,27 млн. дол. США (зменшення на 0,35 млн. дол. США або 56,4%). Позитивне сальдо для України склало 5,92 млн. дол. США.

*** Український експорт товарів до Киргизької Республіки у січні-березні 2016 р. складався переважно з фармацевтичної продукції (14,5% або 899,9 тис. дол. США), готових продуктів із зерна (14,3% або 886,6 тис. дол. США), какао та продуктів з нього (11,4% або 702,5 тис. дол. США), цукру і кондитерських виробів з нього (10,4% або 641,4 тис. дол. США), паперу та картону (10% або 618,1 тис. дол. США) та електричних машин (7,4% або 455,4 тис. дол. США). Імпорт з Киргизстану в Україну складався зі шкур (55,7% або 150 тис. дол. США), засобів наземного транспорту крім залізничних (19% або 51,1 тис. дол. США), тютюну і його промислових замінників (13,6% або 36,7 тис. дол. США), різних харчових продуктів (7,8% або 20,9 тис. дол. США).

*** В січні-квітні 2016 Україна посіла 4-те місце серед зовнішньоторговельних партнерів Киргизстану. За інформацією Національного статистичного комітету Киргизької Республіки, у січні-квітні 2016 р. серед країн СНД, до яких традиційно включають Україну та Туркменістан, наша держава посіла четверте місце (після РФ, Казахстану та Узбекистану) за зовнішньоторговельним оборотом з показником в 10,5 млн. дол. США, що менше за показник перших чотирьох місяців 2015 р. на 73,9%. Імпорт українських товарів склав 9,1 млн. дол. США (зменшення на 76,3%), експорт киргизьких – 1,4 млн. дол. США (зменшення на 19,1%). Питома вага України в загальному зовнішньоторговельному обороті КР склала 0,7%".

(цифри надані Посольством України в Киргизькій Республіці).

Бизнес, Татьяна Иваневич

Попередня

6 липня 2016 р. відбулася зустріч Посла України Миколи Дорошенка з Виконавчим директором Американської Торгівельної Палати в Киргизькій Республіці Заріною Чекірбаєвою

Наступна

7 липня 2016 р. відбулася зустріч Посла України Миколи Дорошенка з Головою правління бізнес-асоціації «ЖИА» Умбріелем Теміралієвим