Посольство України в Киргизькій Республіці

Київ 19:46

Залежність Киргизстану від РФ ускладнює роботу посольства України — тимчасовий повірений

20 вересня 2018, 13:24

Як працює українське посольство в умовах економічного, політичного, інформаційного впливу Росії на Киргизьку Республіку? Про це в ексклюзивному інтерв’ю журналістові Громадського радіо розповів Ігор Біленький, тимчасовий повірений у справах України в Киргизькій Республіці

Столиці України й Киргизстану — Київ і Бішкек — розділяє 4200 км. І далекими ці держави здаються не лише географічно, а й ментально. Про Україну жителі Киргизстану дізнаються переважно через криве дзеркало російської пропаганди, а українці про середньоазіатську республіку — через окремі особисті контакти й ЗМІ. Але зв’язок між двома державами багатогранний. Об’єднує їх спільне минуле. В Киргизстані є українські села з добровільних переселенців із засланих за радянських часів. А киргизів в часи Радянського Союзу засилали в Херсонську область України. І в Україні, і в Киргизстані за період незалежності відбулося дві революції, другі — з жертвами. Є і спортивна та культурна взаємодія. Наприклад, українська команда брала участь в іграх кочівників на березі озера Іссик-Куль з 2 по 8 вересня.

Першу половину вересня я провів в Киргизстані – на своїй батьківщині. В Бішкеку записав ексклюзивне інтерв’ю з тимчасовим повіреним у справах України в Киргизькій Республіці Ігорем Біленьким. 30 серпня президент Петро Порошенко призначив новим послом в Киргизстані Валерія Жовтенка, але він ще проходить необхідні процедури і в Бішкек не прибув.

Який образ України формують у Киргизстані російські та киргизькі ЗМІ?

— Діяльність посольства буквально у всіх напрямках ускладнюється суттєвою економічною і політичною залежністю Киргизької Республіки від РФ, це треба враховувати. Першочерговим завданням посольства я бачу відстоювання інтересів України в Киргизькій Республіці. З цією метою дипломатами посольства здійснюється постійна наполеглива робота з доведення до представників офіційних кіл і ключових ЗМІ країни, місцевих експертів і політологів правдивої і неупередженої інформації про Україну. За допомогою соціальних мереж, інтерв’ю на радіо та телебаченні до відома широкої громадськості також доводяться сигнали про систематичну відмову російської сторони від виконання Мінських домовленостей, продовження збройної агресії РФ на сході України, її плани з дестабілізації ситуації на всій території України.

Не кожен теле- чи радіоканал Киргизької Республіки готовий вислухати представника посольства та відверто говорити на гострі політичні теми, зокрема про агресію РФ та її наслідки для нашої держави.

Один із традиційних прес-ланчів для українських журналістів, який був присвячений агресивним діям російсько-терористичних угруповань в районі Авдіївки, викликав непересічну реакцію як всередині киргизького журналістського середовища, так і серед користувачів соціальних мереж. Намагаючись у притаманній РФ манері запобігти поширенню правдивої інформації про збройну агресію РФ проти України, російська сторона долучила до своєї пропагандистської роботи місцеві ЗМІ відверто проросійського спрямування.

Залучення проросійських ЗМІ змусило посольство підготувати та опублікувати відкритий лист глави української дипустанови на адресу керівника диппредстаництва РФ у Бішкеку в зв’язку зі здійсненням ним свідомих інсинуацій та упереджених коментарів щодо зустрічі з журналістами.

Соціальні мережі — це один із найвагоміших майданчиків для донесення української позиції до громадян Киргизстану.

Якою мовою наповнюється Facebook-сторінка посольства?

— Ми свідомо відмовилися від використання російської мови. Наші матеріали виходять українською мовою і перекладаються киргизькою.

Чи не обмежує це можливості поширення інформації?

— Почнемо з того, що в Киргизстані державною мовою визнана виключно киргизька, російська є офіційною. Я ще не стикався з тим, що відсутність російської мови в повідомленнях на офіційному сайті чи у Facebook викликала б в когось обурення або нерозуміння. Всі громадяни Киргизстану знають киргизьку мову.

Чи є відчуття, що ви тут працюєте в умовах інформаційної блокади?

— Так, певною мірою є. Навіть якщо надходили запрошення взяти участь у радіо- чи телепередачах, одразу попереджалося: давайте ми не будемо торкатися питання українсько-російських відносин, збройної агресії — виключно про культурно-гуманітарні питання. Таке ставлення не зовсім відповідає нашим завданням. Якщо кажеш «А», треба казати й «Б». Не можна без цього.

Робота з неурядовими громадськими організаціями Киргизстану також посідає важливе місце в діяльності дипустанови. В листопаді 2017 року в рамках ХІ міжнародного фестивалю документальних фільмів у сфері прав людини «Бір Дуйно — Киргизстан 2017» відбувся показ української документальної стрічки «Мустафа», режисера Ахмеда Сарихаліла, вона перемогла в номінації «Кращий фільм про висвітлення прав і свобод людини».

Як киргизька влада сприймає Крим? У березні 2014 року, одразу після «референдуму» була заява від МЗС Киргизької Республіки, що це було волевиявлення громадян.

— Так, була така заява, але надалі інших заяв щодо визнання Криму суб’єктом РФ із боку офіційних органів влади у Киргизстані не було. Але викликає занепокоєння голосування Киргизстану в Генеральній асамблеї ООН щодо Криму. Перше голосування — Киргизстан утримався, а під час голосування минулого року голосував проти резолюції спільно з іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу. Ми проводили активну роботу, була низка зустрічей в МЗС. На жаль, гадаю, були використані інші важелі впливу, з російського боку, які змусили Киргизстан проголосувати таким чином.

Які між Україною та Киргизстаном економічні зв’язки?

— Із часом встановлення дипломатичних відносин у 1992 році і до 2014 року спостерігалася активна динаміка економічної взаємодії. Згідно з офіційною статистикою киргизької сторони, торговельний оборот із Україною в 2010 році становив понад 87 мільйонів доларів. До 2013 щорічне зростання коливалося від 13 до 48%. Найвищий показник був зафіксований у 2013 році — майже 168 мільйонів.

Цілком зрозуміло, що в одну з найважчих сторінок історії нашої держави у 2014 році, коли внаслідок збройної агресії РФ та підтримки нею антиукраїнських рухів на карту було поставлено виживання України як суверенної держави, про будь-яке зростання економічної взаємодії, в тому числі з Киргизстаном, не могло бути й мови. Змушений констатувати, що на сьогоднішній день продовжуємо мати досить суттєві труднощі в торгівлі з Киргизстаном. Ці труднощі не зумовлені бажанням або небажанням української чи киргизької сторони здійснювати взаємну торгівлю, а викликані неправомірними діями третьої сторони. РФ запровадила заборони та обмеження на автомобільні й залізничні транзитні перевезення своєю територію українських товарів до країн Центральної Азії, до Казахстану (з першого січня 2016) і до Киргизстану (з першого липня 2016 року).

У 2017 році зовнішня торгівля товарами та послугами між Україною і Киргизстаном склала трохи більше, ніж 40 мільйонів доларів. Це суттєве падіння. Потягом першого півріччя 2018 року падіння склало 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року.

А як щодо запуску прямого авіасполучення, бо його немає тривалий час?

— Я глибоко переконаний, що відновлення прямого авіасполучення між Києвом і Бішкеком буде тим важливим фактором, який дозволить нам суттєво поліпшити взаємодію, в тому числі економічну, між нашими країнами. Таке авіасполучення існувало, але нібито з причини нерентабельності було прийнято рішення щодо припинення в 2015 році.

Посольство проводило активну роботу з місцевою авіаслужбою, було декілька зустрічей. За результатами зустрічей вони виявили бажання відвідати Україну, провести переговори. 29 травня в Києві відбулися переговори між авіаційними службами наших держав із залученням авіаперевізників. Киргизька сторона і під час зустрічей з нами, і в Києві підтвердила значну зацікавленість у відновленні цього авіасполучення, запевнила в готовності надати в односторонньому порядку право так званої п’ятої «свободи повітря», що надасть українському перевізнику право вивантажувати й приймати на борт на території Киргизстану пошту й вантажі, які прямують із третьої держави або до неї.

Ще один із аспектів співпраці між Україною і Киргизстаном — це культурна сфера. Як налагоджена ця співпраця, на якому рівні українська культурна присутність у Киргизстані?

— Протягом останніх трьох років посольство значно посилило інформаційну присутність в Киргизстані. В першу чергу це відбулося завдяки проведенню низки інформаційно-іміджевих заходів. 16 вересня посольство спільно з громадським об’єднанням Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня» організувало міжнародну науково-практичну конференцію «Українська діаспора Киргизстану: вчора, сьогодні, завтра».

Українська діаспора в Киргизстані — третя за чисельністю серед країн Центральної Азії. В 1989 році тут проживало 108 тисяч українців. За результатами перепису населення 2009 року, кількість українців склала майже 23 тисячі. За даними демографічного щорічника Киргизької Республіки, кількість українців станом на перше січня 2016-го року — всього 12 691 людина.

Із часу відкриття посольства України в 2000-му році було створено центри українознавства в декількох школах і вишах, де студенти мали можливість вивчати українську як другу іноземну. Український народний ансамбль «Барвінок» та інші творчі колективи української діаспори регулярно здійснюють концертну діяльність, запрошують представників посольства.

Чи розглядається питання запрошення українських артистів? Наприклад, чи можливий тут колись концерт «Океану Ельзи»?

На мій погляд, концерт гурту «Океан Ельзи» — поки ні. Для цього потрібно мати відповідний майданчик, а в Бішкеку такого немає. Є один клуб, де виступають подібні рок-гурти з РФ, це клуб «Promzona». Більше немає. «Океан Ельзи» ж не буде виступати в театрі опери та балету! Фактично немає місць. Є стадіон «Спартак», але він теж не зовсім підходить. Загалом, думаю, це було б цікаво, але, можливо, більш камерний гурт, не такий, який працює на стадіонах.

Джерело:  |  Громадське радіо Автор: Григорій Пирлік

Останні інтерв`ю