Посольство України в Киргизькій Республіці

, Київ 05:21

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Киргизькою Республікою

 Історичні передумови появи закордонних українців на території Киргизької Республіки

Українська діаспора в Киргизстані – третя за чисельністю серед країн Центральної (Середньої) Азії колишніх республік СРСР. У 1989 р. тут проживало 108,3 тис., а в 2009 р. – 21 тис. 924 українців, з яких переважна більшість мешкає в Бішкеку, Ошській та Іссик-Кульській областях.

Загалом українці почали оселятися на території Киргизстану в другій половині XIX століття одночасно з росіянами, одразу після прийняття киргизами підданства Росії в кінці 1860-х рр. Масове переселення українських селян до Киргизстану починається у другій половині 1890-х рр. Певний час до цього регіону спрямовується основний потік аграрних переселенців з Росії та України. У 1897 р. на території Киргизстану вже нараховувалося 18,6 тис. українців. Перепис 1926 р. зафіксував у Киргизстані 64,1 тис. українців, які становили 6,5 % всього населення тодішньої Киргизької АРСР, а в районах їх компактного проживання – 29 % населення. Українці зосереджувалися переважно в містах – Бішкек, Токмак, Каракол, а також у долині річки Чу та Іссик-Кульській улоговині. Тут проживало понад 4/5 всього російського й українського населення республіки. Воно становило 65,2 % міського населення північних районів (основну масу городян на півдні Киргизстану становили узбеки). Фактор індустріалізації збільшив частку українців у 1939 р. – 137,3 тис. (9,4 % населення). За браком будь-яких умов для національно-культурного розвитку етнічна ідентичність українців втрачалася. Внаслідок цього частка осіб, які вважали українську мову своєю рідною, неухильно скорочувалась: якщо в 1926 р. вона становила 97,1 %, то в 1959 – вже 49,2 %, у 1989 – 34,1 %.

Упродовж 1989-1997 рр. з Киргизстану емігрувало майже півмільйона осіб, передусім, слов'янських національностей, а також німців і євреїв. Незважаючи на втрату переважною частиною українців Киргизстану своїх етнічних особливостей, спостерігається зацікавленість у відродженні української етнічної культури й мови. 

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Киргизькою Республікою

Розвиток співробітництва між Україною і Киргизькою Республікою у сфері культури формується з урахуванням давніх традицій культурного взаємообміну, що існують між двома країнами, та наявністю в Киргизстані численної української діаспори – 13,5 тисяч осіб.

На радіоканалі «Достук» Громадської телерадіокорпорації Киргизької Республіки виходить щотижнева радіопередача Українського товариства Киргизької Республіки (УТК) «Берегиня». Український народний ансамбль «Барвінок», а також творчі колективи української діаспори у Киргизстані, зокрема, «Зачарівна пісня» (с. Петропавлівка Джайильського р-ну), «Голоса України» (с.Новопокровка), «Калина» (с.Біловодське), «Червона калина» (с. Полтавка Джайильського р-ну) здійснюють концертну діяльність.

Розвиваються осередки вивчення української мови та інших українознавчих дисциплін в освітніх закладах Киргизстану, зокрема:

— Центр вивчення української мови і культури на базі Бішкекського гуманітарного університету, яким отримано ліцензію на викладання курсів української мови. У центрі проводяться заходи з української тематики;

— Центр україністики на базі Киргизького національного університету ім. Ж.Баласагина (відкритий у січні 2009 р.);

— Клас української мови в комплексі-гімназії с. Петрівка Чуйської області.